Зовнішній облік — це індивідуальній, унікальний комплекс рис зовнішності людини. Зовнішній вигляд людини — це система елементів, які виділяються при візуальному спостереженні, надаючи можливість ідентифікувати будь-яку людину за рисами її зовнішності, як за окремими критеріями, так і загальними.

Габітоскопія вивчає закономірності фіксації (форми, види, прийоми, способи) зовнішнього вигляду людини і розробляє комплекс техніко-криміналістичних засобів і пристосувань та методів пошуку, збирання, дослідження і використання даних про зовнішній вигляд людини з метою її ідентифікації в теорії криміналістики і практичній діяльності правоохоронних органів.

При детальному описі зовнішності людини використовуються:

• лінії (горизонтальні, вертикальні; короткі, довгі; прямі, хвилясті);
• кола (різного діаметру);
• крапки (різної товщини, об’єму).

Для отримання повної та детальної інформаційної криміналістичної характеристики ознак зовнішності людини з метою ефективного використання цих даних при виявленні, розслідуванні, розкритті злочину варто виділити наступні підстави для криміналістичної класифікації ознак зовнішності людини:

1. В залежності від статі людини: чоловік; жінка; особа, яка змінила стать.
2. В залежності від структурних частин тіла людини: голова; тулуб; верхні кінцівки; нижні кінцівки.
3. В залежності від будови структури тіла людини: розмір; симетрія; форма; контур; конфігурація; колір; інше.
4. В залежності від криміналістичного дослідження елементів зовнішності: анфас (або фас); профіль (права сторона); профіль (ліва сторона); потилиця; тім’ячко.
5. Умовно елементи зовнішності людини поділяються на: загальні; окремі, які є невід’ємними складовими загальних елементів (певні ознаки, тобто їх характеристики (наприклад, ніс — елемент, короткий — ознака; брови — елемент, тонкі — ознака); окремі, які є окремими від складових загальних елементів.
6. В залежності від структури та функцій криміналістично значимі ознаки зовнішності людини поділяються на: анатомічні (зовнішня, внутрішня будова тіла людини); функціональні (стан людини і зовнішній вираз: мізансцена, поза, хода, жестикуляція, міміка); додаткові (супутні).
7. В залежності від прикмет у спеціальну групу анатомічних і функціональних ознак виділяють особливі, помітні прикмети і особливі, непомітні прикмети.
8. В залежності від тривалості: постійні на протязі життєдайності людини, які є вродженими; постійні на протязі життєдайності людини, які є набутими; тимчасові (від 1 дня до 1 місяця); тимчасові (від 1 місяця до 3 місяців); тимчасові (від 3 місяців до 6 місяців); тимчасові (від 6 місяців до 9 місяців); тимчасові (від 9 місяців до 12 місяців); тимчасові (від 12 місяців до 15 місяців); тимчасові (від 15 місяців до 18 місяців); тимчасові (від 18 місяців до 21 місяця); тимчасові (від 21 місяця до 24 місяців).
9. В залежності від походження на: ознаки природного походження; ознаки не природного (штучного) походження; ознаки патологічного походження.
10. В залежності від типізації ознак зовнішності людини: групові; індивідуальні; змішані.
11. В свою чергу індивідуальні ознаки зовнішності людини поділяються на приватні і окремі.
12. В залежності від розташовування ознак зовнішності людини поділяються на периферійні і локальні.
13. В залежності від сфери загального і приватного на загальні (тіло людини, певна частина тіла в цілому) і приватні (окремі частини спільних елементів зовнішності).

Ознаки зовнішності людини знаходяться в залежності від будови тіла в цілому, але з часом тримаючи постійний кореляційний зв’язок з навколишнім оточуючим середовищем вони отримують певну індивідуалізацію суб’єкта щодо окремих його ознак. Кожна людина відрізняється від іншої окремими ознаками зовнішньої будови тіла в цілому і його окремими елементами. В свою чергу, криміналістичні ознаки зовнішності людини індивідуалізують її в цілому, або її елементи окремо чи в сукупності. На даний момент такі дані використовуються при розслідуванні злочинів для розшуку відомих, невідомих осіб, що вчинили злочин; для розшуку безвісти зниклих; для ідентифікації живих людей; для ідентифікації трупів і потребують подальшого наукового дослідження з метою розробки нових методів і удосконалення вже існуючих. Можливість класифікації ознак зовнішності людини за певними критеріями надасть можливість в подальшому надати криміналістичну характеристику кожного його елементу як окремо, так і в сукупності.